Конспект

індивідуального заняття з учнем 2 класу

Тема Звук [В]. Лексична тема «Весна». Види речень: розповідні, питальні,

         спонукальні. Розділові знаки в кінці речень.

Мета:

 навчальна:    вчити учнів розділяти види речень, ставити розділові знаки в кінці речень;

                       закріпити вміння розпізнавати і розрізняти частини мови; збагачувати 

                       словниковий запас учнів;

розвиваюча:  розвивати слухове та зорове сприймання, вміння концентрувати увагу,

                       аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати

                       на наочній і вербальній основі.

виховна:        виховувати наполегливість у праці, бажання вчитися.

корекційна:  формувати повноту відтворення словесного матеріалу; активізувати творчу

                      розумову діяльність; працювати над вдосконаленням і якісним розвитком

                      кінестетичного сприймання.

Обладнання: опорні слова для характеристики звука, вірш на звук; картки з зображенням

                       розділових знаків, види речень, картки з правилами;  склади до завдання №

                       2.5;  завдання № 2.3; 2.4; 2.6.

                                                           Хід заняття

І.  Вступна частина.

1.1. Привітання. Організаційний момент.

- Добрий день! Ми  зичимо всім.         Хай справді добрим буде він.

- Побажаємо собі успіху! Посміхнімося! Нехай гарний настрій допоможе нам міркувати, бути розумними і  кмітливими та уважними.

1.2.  Установка. (Вчитель з учнем промовляють разом)

На занятті -        говори вдумливо й виразно!         

      Промовляючи кожен звук чітко, добре!             

                             Пиши уважно й охайно!               

      Ретельно звіряй написане!

1.3. Тепер для того щоб ми добре говорили ми виконаємо артикуляційні вправи:

Ø  Вправи для нижньої щелепи: «Бегемот», «Підйомний кран», «Шухлядка», Вправи для губ: «Гребінець»,  «Повітряна кулька», «Полоскання».

Ø  Вправи для язика: «Лопатка», «Неслухняний язик», «Чистимо зубки», «Маятник».

Ø  Промовляємо чистомовку з відплескуванням ритму.

                        Тя- тя- тя – починаємо заняття.

Ни – ни – ни –дочекались ми весни.         

Ень-ень-ень – за вікном весняний день.

Хи – хи – хи – прилетіли вже птахи.         

1.4. Мотивація навчальної діяльності.

            Про яку пору року говориться у чистомовці? Сьогодні у нас дуже цікава робота. На занятті ми будемо говорити про весну, дізнаємось про неї багато цікавого і чарівного. Будемо творити, працювати, висловлювати свої думки правильно, красиво, самостійно. Словами передавати почуття, мрії, надії, захоплення.

ІІ. Основна частина.

2.1. «Почуй звук». Прослухайте вірш та скажи, який звук найчастіше повторюється в ньому?

Вже весна

Вовк ведмедя розбудив:                 

Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлоги               

 Вовк втікає в ліс від нього.       О. Кононенко

Ø  Який звук найчастіше повторювався у віршу? Який звук ти чуєш найчастіше?  (Звук [В]). 

Сьогодні на занятті тримаємо на контролі звук [В], а для цього нам необхідно навчитись правильно вимовляти його.    

Пояснення вчителя про вимогу, артикуляцію  звуку [В].

Звук [В] утворюється наступним чином:

Ø  Нижня губа наближена до країв верхніх різців, посередині утворюється вузька щілина, через яку проходить струмінь повітря.

Ø  Верхня губа злегка при піднята. Верхні різці видно, нижні різці закриті нижньою губою.

Ø  Язик розташований за нижніми зубами.

Ø  М’яке піднебіння піднято, голосові зв’язки закриті, вібрують.

Ø  Звук вимовляється з голосом, відчувається вібрація гортані та підборіддя.

Сьогодні на занятті старайся вимовляти звук [в] чітко, добро, а писати старанно.

Ø  Визначити у вірші слова  зі звуком [в] та промовити їх.

             Давай, визначимо  характеристику звука.

Ø  Який звук – голосний чи приголосний?

Ø  Який звук  - дзвінкий чи глухий? Вимов цей звук.

Ø  Який  - парний чи непарний?

Ø  Який буває твердий чи м’який? Або і твердий, і м’який?

Характеристика звука. Приголосний, парний, дзвінкий, твердий та м’який.                        

                      Викласти характеристику звука.

Ø  Про яку, пору говориться у віршу? (Весна).

2.2. Гра «Знайди пару». Вчитель демонструє розділові знаки «Крапка», «Знак питання», «Знак оклику».

Ø  Які розділові знаки ти знаєш? Які розділові знаки перед тобою? Назви їх.

Ø  Де вони ставлять? (В кінці речення).

Ø  З чого складається речення? 

Робота з правилами. 

Речення складається зі слів та виражає закінчену думку. З метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні, спонукальні.

            Речення, у якому про щось розповідається або повідомляється, називається розповідне. У кінці розповідного речення ставиться крапка (.). Якщо в кінці речення ставимо крапку, то голос знижуємо.

            Розповідні речення, у яких відображаються у певні почуття, вимовляються з підвищеною інтонацією. У кінці таких речень ставиться знак оклику (!).

            Речення, у якому про щось  або про когось запитується, називається питальним. У кінці питального речення ставиться знак питання (?). У питальних реченнях голос підвищується на тому слові, на яке треба дати відповідь.

Речення, у якому висловлюється спонукання до дії (заохочення, порада, прохання, наказ, заклик), називається спонукальним. У кінці спонукального речення ставиться крапка. Якщо в спонукальному реченні висловлюється радість, захоплення, наказ, — ставиться знак оклику.

Ø  Визначити, які види речень відповідають розділовим знакам. Розтавити розділові знаки відповідно до виду речень.

2.3. Гра «Підбери розділовий знак».   Розставити розділові знаки до речення.

Уже прийшла весна    

Уже прийшла весна    

Уже прийшла весна

Ø  Який розділовий знак необхідно поставити, щоб утворилось розповідне речення? Який у нас голос? Як він змінюється? (Знижується).

Ø  Який розділовий знак необхідно поставити, щоб утворилось питальне речення?

Ø  Який розділовий знак необхідно поставити, щоб утворилось спонукальне речення? З якою інтонацією необхідно вимовити речення? (З радістю).

Дихальні вправи.  Сісти рівно. Плечі розправлені, розслаблені й опущені.

«Запашна квітка». Давай  вдихнемо аромат квітів. Подивіться, як я це зроблю. Повільно

                 вдихнути повітря через ніс, затримати подих, і на видиху скажемо: «Як смачно

                 пахнуть квіти». (Повторити ще раз.)

«Подуйте на кульбабу». Вдихнути через ніс і легенько видихнути через складенні

                «трубочкою» губи.

Ø  Прочитати речення з інтонацією, на яку вказує розділовий знак, не забуваючи вимовляти добре контрольний звук [В].

     

Поглянемо у вікно. Уже пришла весна і в природі почали відбуватись зміни. Як змінюється природа весною? Що відбувається?

Вправа на розвиток дрібної моторики.

«Пташка» (Пальці згинаються в усіх суглобах.)

                                   Гарно пташечка літає, швидко крильцями махає.

«Метелик» (Схрестивши руки в зап’ястях, щільно зімкнути прямі пальці. Метелик літає, не згинаючи крил. Тому долоні залишаються виправленими, а рухаються лише зап’ястя).

Я біжу, біжу по гаю, я метелика піймаю,

А метелик не схотів, геть від мене полетів.

2.4. Гра «Назви ознаки весни». Вставити опорні слова та закінчити речення.

Ø  Весною дні стають ________, а ночі __________.

Ø  З’являються перші весняні _______________.

Ø  Сніги - _____________ .

Ø  На деревах набухають _________________ .

Ø  Птахи повертаються ______________ .

Ø  Звірі прокидаються від _______________ .

Опорні слова: довші, коротші, квіти, тануть, бурульки, з теплих країв,зимового сну.

     

Фізкультхвилинка.

Руки вгору! Погойдали —           
Це дерева в лісі.

Опустили і стріпнули —            
Збив росичку вітер.

Руки в сторони, змахнули —     
Летимо, мов птахи.

Приземлились, відпочили —     
Руки - крила склали.

Прийшла весна. І в природі почали відбуватися зміни, теплі промені сонця розтопили сніги, з’явились перші весняні струмочки, птахи починають повертатися з теплих країв.

2.5. Назви птахів. Які ж птахи до нас прилетіли? Ми зараз дізнаємось. Ой, подивись слова розпались на склади! Нам необхідно їх скласти! Для того щоб їх прочитати та дізнатися, хто до нас завітав у гості?  Давай їх складемо. Робота зі складами.

ЛАС  ТІВ     КА;                

СО  ЛО  ВЕЙ;

ДЯ  ТЕЛ;                             

ЧАП   ЛЯ;                                     

Ш  П  А  К

Ø  В яких словах є контрольний звук [В]?

            Птахи прилетіли та принесли нам наступне завдання. Закрий очі, прислухайтеся, що це за звуки? (Звучить аудіозапис «Голоси птахів».)

2.6. Гра «Хто зайвий». Визначити, який птах зайвий і чому?

1.Шпак, пінгвін, папуга, чапля  –                    літаючи – не літаючи птахи;

2.Півень, пава, дятел, зозуля  -                        домашні – дикі птахи;

3.Соловей, чапля, горобець, ластівка –          перелітні – зимуючи птахи;

ІІІ. Заключна частина. Підведення підсумків.

Наше заняття добігає кінця. Давай, пригадаємо, про що ми сьогодні говорили на занятті, а пригадати нам допоможуть загадки.

Ø  Зійшли сніги, шумить вода,           
Земля вже квіти викида,

Буяє травичка молода,                    
Все мертве оживає.

Коли, діти, це буває?   (Весною)

Назви весняні місяці.

Ø  Ще вітер зимовий з дощем загуде,            

    Ще сніг острівкам

    Блищить де-не-де.                                       

    Береза сережки свої розпускає.

    Чи ви здогадались,                                       

     Коли це буває?   (у березні)

Ø  Вже пташки повернулися                           
     В наш край,

           Про весну співає                                          
           Поле й гай.

           Ніжаться на сонці                                      
           Трави, квіти,

           Вже настав ласкавий місяць...        (квітень)

Ø  А в тім місяці підряд                                  
    Маємо багато свят.

          Зеленіють буйно трави,                             
          То іде веселий ...             (травень)

Ø  Який звук був сьогодні на контролі? Який перший звук у слові «весна»?

Ø  Які розділові знаки та види речень  ти знаєш?

Ø  Назви ознаки весни. Які види птахів бувають?