Дитина з особливими освітніми потребами в закладі.                            Рекомендації педагогам

1.      Вивчайте характер психофізичного та мовного дефекту

кожної дитини, вмійте грамотно характеризувати його; передбачайте прийоми індивідуальної роботи, її результати. Завдання для учнів мають бути доступними, недовготривалими, цікавими, різноманітними і найчастіше виконуватися в ігровій формі.

2.      Все навчання повинно бути індивідуалізоване, враховуйте

психофізичні і пізнавальні можливості учнів із особливими потребами. Забезпечте на уроках, позакласних заняттях індивідуальний підхід, навчіть кожного окремо та всіх разом.

3. При проведенні уроку, виховних занять, дидактичних ігор пам'ятайте, що необхідно вирішувати не тільки завдання загальноосвітньої програми, але й (у першу чергу) вирішувати корекційні завдання.

4.Оволодівання школярами нового навчального матеріалу здійснюйте в єдності з корекційно-розвивальною роботою, з розвитком пізнавальних психічних процесів, мовленнєвим розвитком (навчіть дітей говорити голосно, повільно та чітко, виховуйте самоконтроль).

5. При проведенні уроків, позакласних виховних занять необхідно проводити фізкультхвилинки, вправи на загальну та дрібну моторику з достатнім фізичним навантаженням, логопедичними вправи, хвилинками релаксації та  музикотерапію.

6. Пам’ятайте, що на кожному уроці чи виховному занятті учні повинні говорити багато: коментувати свої дії, обґрунтовувати правила, відповідати повними реченнями.

7. Багаторазово повторюйте терміни, правила, слова, словосполучення, які вивчаєте на уроці.

8. Широко використовуйте наочність, конкретність, деталізацію.

9. Спонукайте дітей до мовної та розумової активності. Заохочуйте їх за активність і старанність, а не тільки за результативність.

10. Давайте учням більше вчити напам’ять тексти з української мови, читання, розвитку мовлення.

11. Більше працюйте з підручниками, заохочуйте до читання.

12. Терпляче ставтесь до повільності й слабкого сприймання дітьми навчального матеріалу. Слід використовувати гнучку систему як заохочень, особливо тактильний контакт (елементи масажу, поглажування, дотику), так і покарань, які б не принижували гідність дитини, а спонукали школяра до навчання.

                                 ПОРАДИ БАТЬКАМ

У школі, дитина, окрім бажання вчитися, повинна також уміти зосереджувати увагу впродовж тривалого часу,   запам’ятовувати пропонований матеріал, формувати навички аналізу. Усі ці якості  у дитини  потрібно розвивати постійно та систематично, тому вам,  шановні батьки, пропонується пам’ятка для допомоги дитині у розвитку мислення, пам’яті, уваги, уяви, допитливості.

         Тут ви знайдете багато цікавих, різноманітних вправ  з  розвитку логічного мислення, навчання  дитини аналізу, порівняння, узагальнення, вміння визначати головне та другорядне. Саме ці вправи  допоможуть розвинути мисленнєві  та мовленнєві навички  дитини.

         Спеціальні завдання допоможуть вам навчити дитину визначати спільну ознаку групи предметів та відображати  її  узагальнювальним словом.

Окрема група завдань спрямована на розвиток різних видів пам’яті: образної, словесно – логічної, зорової та слухової. Деякі з цих завдань складаються з двох частин: перша – запам’ятовування, друга – для контролю та перевірки. Під час виконання таких завдань дитина має спочатку назвати предмети, які  їй треба запам’ятати, а потім - перевірити себе, визначивши, які предмети було пропущено.

Саме батьки мають бути активними учасниками корекційного процесу, виступати не тільки у ролі спостерігачів, але й бути  активними учасниками  при  виконанні  дитиною домашніх завдань, проведенні артикуляційних вправ, розвитку дрібної моторики, збагаченні словникового запасу дитини тощо. Батьки – це найкращий приклад для своїх дітей.

     Пояснюючи завдання, обов’язково пересвідчуйтесь, чи все дитина зрозуміла правильно;  спробуйте пофантазувати – запропонуйте дитині нові завдання на основі поданих. Якщо дитині важко впоратися із завданням, прочитайте умову завдання ще раз, спробуйте виконати вправу поетапно, крок за кроком. Пам’ятайте, що дитина не повинна втрачати впевненість у своїх силах. Під час занять створіть доброзичливу творчу атмосферу.

     Стежте за тим, щоб дитина не перевтомлювалась. Із появою ознак втомлення, неуважності – припиняйте заняття. Краще працювати з дитиною частіше, але заняття повинне бути  не довшим  20 – 25 хвилин . Обов’язково закінчуйте заняття на позитивних емоціях. Не забувайте хвалити  дитину, відзначайте навіть найменші успіхи й досягнення.

Із досвіду роботи помічено, що максимальних результатів можна досягнути саме за умови постійної та кропіткої роботи батьків з дитиною. Отже, якщо ви хочете допомогти своїй дитині навчитись краще говорити, мислити, то необхідно займатися з нею в домашніх умовах.

За умови регулярності занять позитивний результат не забариться – у дитини обов’язково поліпшиться уважність, здатність засвоювати й аналізувати інформацію, зросте обсяг і стійкість пам’яті.

                     БАЖАЄМО УСПІХІВ!